– Ні, мам, ти уявляєш! Навіть не дослухав, просто підвівся і пішов, ще й дверима грюкнув! – Скаржилась Надя своїй мамі по телефону.
Мама вже десять хвилин намагалася вставити хоч слово, але донька, яка традиційно нікого, крім себе не чула, була в ударі. Нарешті потік скарг Наді вичерпався, і вона почала обурюватися, що мама мовчить.
– Та з тобою хіба ж слово вставиш?! – вигукнула мама. – Так ось, у мене знайома жінка є, я з нею твоєю проблемою ділилася, вона сказала, що тебе хтось зурочив.
Від подиву Надя навіть сопіти перестала. Яка жінка, який пристріт? Мама працювала актрисою в провінційному театрі і начебто недоумством не страждала.
Мама радила їй сходити до якоїсь ворожки-цілительки, яка обіцяла зняти пристріт і налагодити Надине особисте життя.
Візит був призначений на завтрашній вечір, тому Надя за час, що залишився, ще тричі примудрилася посваритися з чоловіком і стала вже не так скептично думати про пристріт.
До квартири чаклунки Надя наближалася з побоюванням. Двері відчинилися відразу, глянувши на господиню квартири, Надя навіть відсахнулась. Перед нею стояла справжня Баба Яга!
Чорні очі, дуже великий ніс, на голові якесь гніздо з напівсивого волосся. Одягнена господиня квартири була в халат, колір якого вже не вдавалося розпізнати.
– Заходь, як прийшла, – пролунав каркаючий голос господині квартири, після чого та пішла вглиб квартири. Надя, як заворожена, зробила крок за нею слідом.
Як тільки Надя присіла, чаклунка вперла в Надю пронизливий погляд.
– Знаю я про твою біду, можеш нічого не говорити, – прокаркала господиня. – З чоловіком сваришся постійно, розлад у вас, про розлучення думаєте. Знаю, як допомогти, але пристріт на тобі сильний. Ось тут вода, на ній спеціальний заговір. Як зрозумієш, що справа до сварки йде, набираєш один ковток у рот і тридцять три рази до дванадцяти лічиш, а поки рахунок не закінчиш, воду в роті тримаєш. Зрозуміла? Раз зрозуміла, то йди, притомилася я.
Надю ніби вітром здуло, а коли за нею зачинилися двері, ворожка з полегшенням стягнула з себе перуку, відклеїла накладні брови і почала бурхливо чесатися.
– Ань, а в перуці точно вошей не було?
Двері в сусідню кімнату відчинилися, і звідти вийшла мама Наді, яка відразу ж підібрала зі столу перуку і почала її акуратно пригладжувати.
– Акуратніше з реквізитом, мені його на роботу нести! Ну, як ти думаєш, чи допоможе наш маскарад?
– Не знаю, але я зробила все, що змогла, – знизала плечима жінка. – Чай питимеш??
Вдома На Надю вже чекав чоловік. Тобто він там просто був і особливо нікого не чекав, уткнувшись у телефон. Надя подивилася на звалені купкою джинси і почала заводитися.
– Саш, скільки разів просила – не розводь бардак! Склади джинси нормально та прибери!
– Зараз дограю, – буркнув чоловік.
Надя відчувала, як з язика вже рвуться слова, які точно започаткують скандал, але тут відчула, що все ще стискає в руках принесену пляшку з водою.
– Здається, пора, – подумала Надя і, сьорбнувши з пляшки води, стала рахувати тридцять три рази по дванадцять.
Поки дружина займалася магічними практиками, Сашко дограв, відклав телефон та пішов прибирати джинси. Це настільки здивувало Надю, що вона мало не подавилася, збилася з рахунку і почала рахувати заново.
А Сашко вже був на кухні та ставив чайник на плиту.
– Чай будеш? – миролюбно спитав він. Надя кивнула і сіла на табуретці біля столу.
Невже ворожчина вода працює? Чоловік без скандалу підвівся і прибрав джинси!
Попивши чаю, Надя почала готувати вечерю. Сім’я поїла, а потім Надя попросила чоловіка помити посуд. Хіба не справедливо, вона, так як і він, втомилася на роботі! Сашко сидів за комп’ютером і сказав, що помиє через півгодини.
Надя хотіла було почати обурюватися, але спершу попрямувала до заповітної пляшки з водою.
Вона злилася на чоловіка і постійно збивалася з рахунку, тому доводилося знову починати кілька разів. На п’ятій спробі вона почула, як на кухні зашуміла вода.
Перервавши рахунок, Надя зазирнула на кухню і побачила, як чоловік миє посуд. У грудях Наді розлилося тепло, її прохання не проігнорували! Надя змахнула сльозинку, що набігла.
Наступного дня Надя із захопленням тараторила мамі і про чудодійний засіб, який дала їй та ворожка. А мама Наді думала, що засіб, звичайно, чудодійний, але треба було дочці його видавати не банку, а п’ятилітрову каністру.
Життєва історія знйдена Українською господою на просторах інтернету. Ще більше цікавих життєвих історій читайте тут https://www.gospoda.com.ua/zhittevi-istorii/