Цей екзотичний фрукт настільки невибагливий, що його можна вирощувати в кімнатних умовах. Головне – організувати належний догляд, враховуючи особливості кожного сорту, вважають агротехніки.
Природне середовище проживання – Афганістан, Іран, Мала Азія, Крим, Кавказ. Ця субтропічна рослина належить до роду Фікус родини Тутові. Вона може рости великим деревом або чагарником. Листя і пагони містять густий молочний сік, який виділяється після їх пошкодження.
Інжир – дводомна рослина, але є самозапильні сорти, які дозволяють отримувати плоди в кімнатних умовах. Це Долматика, Кадота, Узбецький синій, Узбецький жовтий та багато інших. Колір інжиру може бути різним: білим і жовтим, темно-червоним і майже чорним.
При вирощуванні інжиру в будинку, плоди можуть з’явитися в будь-який час року, не маючи чіткого часового періоду. Дерево виростає до 1-1,5м і вступає в плодоношення на 2-3 рік. Плоди утворюються на пагонах минулого року.
Корисні властивості інжиру
Плоди інжиру не тільки смачні ласощі, вони мають лікувальні властивості й застосовуються при захворюваннях серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, венозній недостатності, бронхіальній астмі, каменях у нирках. У них більше заліза, ніж в яблуках, а калію стільки ж, скільки і в фініках. Інжир містить величезну кількість триптофану, який цілюще впливає на діяльність головного мозку. Завдяки імуно-модулюючим властивостям, корисний при застудах, респіраторних захворюваннях, бронхіті. Допомагає знизити ризик виникнення інфаркту та інсульту.
Як виростити інжир у кімнатних умовах
Інжир можна розмножити насінням, відводками та живцями. При насіннєвому способі плодоношення
настає набагато пізніше, рослини, вирощені з насіння, не завжди зберігають материнські властивості. У кімнатних умовах краще використовувати розмноження зеленими або здеревілими живцями.
До початку росту навесні, коли у рослини ще немає листя, або восени, після його опадання, заготовляють живці для вкорінення. Нарізують довжиною 15 см з добре визрілими однорічними пагонами з короткими міжвузлями. Для кожного живця краще підготувати окремий горщик, так як кореневу систему молодих саджанців легко пошкодити при пересадці.
Беруть ємкість невеликого розміру, наповнюють заздалегідь промитим і прожареним річковим піском і заглиблюють живець на 3 см. Поливають теплою водою і накривають скляною банкою або пакетом. Провітрюють щодня, відкриваючи хвилин на 10. Горщик з живцем ставлять на світле місце (виключаючи сонячне).
Укорінення відбувається приблизно через пів місяця. Температура навколишнього середовища повинна становити 25°С. Молоді саджанці пересаджують в горщики більшої ємності (1 л) в ґрунтосуміш, що складається з листової, дернової землі, торфу і піску в співвідношенні 2:2:1:1 або з суміші дернової землі, перепрілого гною, піску або торфу (2:2:1). Проводять позакореневе підживлення комплексним мінеральним добривом. У зимовий період досвічують. Світло повинно бути не менше 11 годин. У літній період бажано винести рослини на лоджію або балкон.
Інжир не можна садити в ємкість великого розміру, бо він швидко нарощує крону, що тягне за собою віддалення термінів плодоношення. Велика рослина добре буде себе почувати великому вазонові на 1 відро, в якій може рости до 7 років.
Щорічно інжир дає хороший приріст, тому потребує обрізки, яку краще проводити восени. Обрізують пагони на 3/4. Зрізані гілки можна розрізати на живці й використовувати для вкорінення.
З настанням стійкої теплої погоди кімнатне інжирне деревце можна прикопати в саду на сонячному місці (тільки в горщику обов’язково повинні
бути отвори не менше 2 см в діаметрі). На відкритому повітрі воно порадує більш щедрим урожаєм.
Ще читайте Як виростити пекучий перець на підвіконні