Поведінка та слова старших родичів здатні викликати роздратування і навіть стати приводом для конфлікту. Якщо стосунки з батьками вам важливі і втрачати їх не хочеться, можна спробувати згладити кути і знайти компроміси.
Намацайте, де проходять ваші особисті межі зараз
Може виявитися, що тригери, на які ви бурхливо реагували раніше, вже не так чіпляють.Наприклад, зауваження мами про безладдя, які у шкільному віці виводили з себе, після переїзду у власну квартиру почали турбувати менше, бо ділити спільну територію більше не потрібно.Плюс ставлення до прибирання з віком могло змінитися, а мамина турбота про чистоту стати більш зрозумілою. Буває і навпаки — тригери з’являються тоді, коли людина вже виросла та сепарувалася.Наприклад, візити батьків без попередження, начебто нікому не роблять погано, але після них залишається прикрість і відчуття, що ваше особисте життя не поважають.
Коли ви чітко зрозумієте, що і чому вас дійсно засмучує, встановити правила спілкування буде простіше. Позначити моменти, які викликають напругу, краще в спокійній обстановці, тоді ймовірність наговорити зайвого та перевести суперечку у відкритий конфлікт буде меншою. Головне – не забувати про важливість власного ментального комфорту. Якщо розмови з близькими роблять боляче, а прислухатися і йти назустріч вам рідні не готові, можливо краще звести спілкування до мінімуму.
Намагайтеся побачити в батьках союзників
Причин для конфліктів може бути мільйон, але, як правило, всі вони зводяться до різних уявлень батьків та дітей про те, як жити «правильно».Щоб було простіше, постарайтеся зважати не на ваші розбіжності, а на точки дотику.Сфокусуйтеся на тому, які риси характеру близьких вам імпонують, і наголошуйте на ситуації, коли батьки словом чи справою були на вашому боці.
Можливо, мама не поділяє методів виховання онуків, але з радістю забирає дітей на літо, щоб ви могли відпочити. А батько не схвалює фінансові звички, але ніколи не відмовляє у допомозі, якщо потрібні гроші.
Буде незайвим і пропонувати допомогу зі свого боку, навіть якщо ви в чомусь не згодні. Це допоможе не концентруватися на негативі та пам’ятати, що ви та ваші батьки — союзники, а не вороги.
Гасіть конфлікт, якщо це можливо
Деколи протиріччя настільки серйозні, що відстоювати свої переконання необхідно. Наприклад, коли поведінка рідних позначається на вашому повсякденному житті: навчанні, роботі, стосунках з партнером. Але якщо думка мами і тата в цілому ніяк не впливає на вашу власну рутину, має сенс уникати конфліктних ситуацій. Особливо в обговоренні абстрактних речей, на кшталт релігії та політики. Незгода в подібних питаннях — одна з найчастіших причин, чому дорослі люди зовсім перестають спілкуватися з батьками.
Обминати гострі кути можна по-різному. Десь допоможе жарт, десь перемикання уваги на безпечніший предмет бесіди.
Наприклад, якщо відчуваєте, що старше покоління знову починає тиснути з приводу «несерйозності» фрілансу, м’яко зупиніть батьків і поділіться своїми планами на найближчу відпустку. Іноді погасити конфлікт здатна одна проста фраза: «Будь ласка, давай не будемо сваритися і поговоримо про щось інше».
Більше слухайте та заповнюйте паузи безпечною інформацією
Експерти вважають, що батьки нерідко потребують спілкування більше, ніж самі дорослі діти. Деякі довго і болісно переживають сепарацію, турбуються від невідомості і роздратовані тим, що перестали брати активну участь у житті дитини. А потім намагаються компенсувати це постійними дзвінками, розпитуваннями та порадами — можуть подавати їх нетактовно, що зрештою здатне призвести до сварки.
Якщо відчуваєте, що це ваш випадок, спробуйте самі дзвонити та відвідувати рідних частіше. Активно та залучено слухайте їхні новини та розповідайте про своє життя те, що, можливо, порадує маму з татом. Новий цікавий проект на роботі, успіхи онуків у школі, вигідна покупка – все це заповнить інформаційний вакуум і позбавить батьків потреби постійно вас контролювати.
Висловлюйтесь коректно
Є базове правило будь-якої комунікації, і в натягнутому спілкуванні з батьками воно також працює. Якщо щось у розмові вас зачіпає, постарайтеся доносити свою думку настільки екологічно, наскільки дозволяє ситуація. Ось кілька прийомів, які у цьому допоможуть:
- Почніть із позитивного підкріплення. «Твоя думка цікава, і я її поважаю. Однак, мені здається, що…», — йтиметься простіше, якщо ви на старті позначите миролюбну позицію.
- Намагайтеся використовувати «Я-висловлювання». Доносьте своє бачення через емоції та почуття, які проблемне питання викликає особисто у вас. Ти мене не поважаєш – це звинувачення. «Мені прикро, коли ти так говориш» — заявка на конструктив.
- Відокремлюйте особистість від проблеми. Думка може не подобатися, але це ще не означає, що людина, яка її висловила, погана. Критикуйте лише дії та факти, а не самих батьків. Іноді розрядити атмосферу допомагають розумні компроміси. Припустимо, мама з татом проти вашої подорожі до екзотичної країни і надто наполегливо пропонують відпочити на дачі. Пообіцяйте, що зробите необхідні щеплення, оформите страховку, дзвонитимете їм і надсилатимете фотографії — напевно ви й без того планували це робити.
Не забувайте, що батьки теж уперше живуть це життя
І також мають право на думку. Вони не повинні погоджуватися з вами, а ви з ними. Батьки можуть переживати не найкращі часи, відчувати труднощі на роботі, боротися з особистісними кризами та зазнавати втрат.
До того ж найчастіше старше покоління зі скепсисом відноситься до інструментів, які б дозволили їм розібратися в складних почуттях і побудувати здорові стосунки з дітьми.
Наприклад, згідно з опитуваннями, студенти та молоді люди в Україні більш охоче сприймають психологічну допомогу фахівців та готові за нею звертатися. У той час як для людей віком від 45 до 50 років, особливо для чоловіків, це все ще проблема.
Поблажливість, залучення і увага до емоційного стану один одного можуть зробити атмосферу в сім’ї теплішою.
Також прочитайтем Не зліться, бо злість скорочує життя