Курей можна утримувати в приміщеннях з вигулами чи навіть обходитися без них. Тільки потрібно обов’язково враховувати кількість поголів’я і площу курника. Як правило, молодих і старих курей тримають окремо доти, доки молоді не починають нестися. При цьому слід мати на увазі, що в стаді існує певна субординація. Суперечки починаються відразу ж, як тільки нових курей розмістять у пташнику. Якщо в ньому вже розподілені ролі, то новачки зазвичай потрапляють у найбільш підлегле становище. Найсильніша курка має право клювати інших, вона є головною. Потім верховенство йде по низхідній, в результаті останню птицю можуть клювати всі мешканці курника. Слабші рятуються від ударів дзьобами, намагаючись де-небудь сховатися, їм рідко вдається попити и поїсти, вони худнуть і тому несуть мало яєць.
Коли господар з’являється в пташнику, для ізгоїв настає тимчасовий перепочинок, вони отримують можливість втамувати голод і спрагу. Ці пернаті при занесенні інфекції хворіють першими через ослаблений імунітет, тому становлять небезпеку для більш здорових і міцних родичів. Важливо своєчасно подбати про достатній простір для їжі та пиття, щоб не було сварок біля годівниць і напувалок.
Вчені встановили, що одна курка може розрізняти від 50 до 100 одноплемінниць, тому оптимальний розмір поголів’я — до 50 пернатих у курнику. При такій кількості курей субординація встановиться дуже швидко, сварок і бійок практично не буде.
Якщо ж птиця скупчена, вона може заходитися розкльовувати яйця. Ненормальний інтерес до цього провокує і тривале неробство. Тому уникайте давати надто подрібнений корм, аби птахи довше порпалися біля годівниць. Погана звичка поїдати яйця може виникнути з першого випадково розбитого яйця, яке з насолодою випиває курка. Тому регулярно забирайте знесені яйця, а в пташнику обладнайте хороший настил. По можливості перекрийте доступ курям до знесених яєць.