Як виявляється, іноді від ревнощів потрібно лікуватися, а ось які існують міфи про них, пише https://www.gospoda.com.ua
1.З ревнощами треба боротися
Бажання позбутися ревнощів виходить зі страху перед ними, адже це дуже важке почуття. Найчастіше спочатку ревнощі проявляються через гнів, але за ним ховаються інші, більш «м’які» емоції. Людині соромно за свою вразливість, вона почувається слабкою, залежною від партнера. І водночас боїться втратити близьку людину.
Якщо придушувати чи заперечувати ревнощі, швидше за все, перестати ревнувати не вдасться. Натомість краще набратися сміливості та визнати свою вразливість перед партнером та страх його втратити. Тоді, можливо, вдасться спокійно поговорити з ним та попросити підтримки. А близька людина відчує себе цінною, коханою і здатною подбати про вас.
2.Ревнощі — ознака справжнього кохання
Ревнощі і любов дійсно пов’язані, тому що, коли люди вступають у близькі відносини і стають один для одного цінними, виникає страх втрати. Тому ревнощі — природне почуття у близьких стосунках.
Несподіваний «укол» ревнощів може сигналізувати, що партнер справді важливий, навіть якщо ми ще не усвідомимо це повною мірою. Також ревнощі можуть виникати як реакція на появу дистанції у відносинах, як сигнал «Мені тебе не вистачає».
При цьому в здорових відносинах важлива довіра. І якщо ревнощі присутні постійно, навіть без конкретного приводу, це ознака не любові, а відсутності довіри. У цьому випадку корисно замислитись: чому людина не довіряє партнеру? А чи може він взагалі хоч комусь довіряти?
3.Ревнощі – це патологія
Хоча ревнощі і неприємне почуття, яке може проявлятися деструктивно через звинувачення та скандали, воно є нормальним. Ревнують люди з будь-якою самооцінкою, цього бувають об’єктивні причини.
Існує хворий прояв ревнощів – марення ревнощів. Це психоз, який потребує лікування. Він зустрічається у людей із психічними відхиленнями, частіше проявляється у чоловіків і посилюється вживанням алкоголю. Патологія починається тоді, коли людина не має приводу для ревнощів, але вона продовжує ревнувати і жодні раціональні аргументи і переконання не можуть її заспокоїти. Тому це і називається маренням, тому що ідеї людини нічим не підкріплені в реальності. При цьому він підозрює і мучиться, марення починає визначати все життя людини. Він може почати стежити за партнером, контролювати його та навіть застосовувати фізичне насильство. Допомогти може медикаментозне, а потім психотерапевтичне лікування.