Цю реальну життєву історію розповіла мені жінка, що працювала директоркою бібліотеки в одному обласному центрі. Історія сталася кілька років тому.
Того ранку Ольга розплакалася. Дзвінок вибив її з колії. Сусідка повідомила, що матір Ольги, пенсіонерку, що жила в селі, забрала швидка.
Лікарі давно рекомендували її мамі поставити кардіостимулятор. Процедура дорога. Зовсім не по кишені ні сільській пенсіонерці, ні її доньці – самотній 25-річній бібліотекарці, що живе у місті в гуртожитку..
Вийшовши з дому, Ольга побачила немолодого безхатька. Він був мокрий від дощу і щось бурмотів тихо і нерозбірливо.
– Вам допомогти? –запитала співчутливо Ольга.
–Я дуже змерз! Допоможи мені, доню!,– попросив він тремтячим голосом.
– Де ви живете?– в розпачі запитала жінка.
– Немає у мене дому,– пояснив бідолаха, – Мені б пару ковтків гарячої води щоб зігрітися.
Оля кинулася до найближчого кіоску, взяла порцію солодкого чаю і булочку і побігла назад до старого.
Увечері повертаючись додому, шукала поглядом безхатька, але вулиця була порожньою.
Наступного ранку, коли Оля поспішала на роботу, вона почула: «Дочко!» Оля озирнулася і побачила старого.
– Вітаю! Як ви себе почуваєте, не застудилися?- посміхнулася, підходячи до до нього.
– Спасибі тобі, якби не той гарячий чай, можливо і не було би мене вже! У мене до тебе є розмова! – серйозно вимовив чоловік, озираючись на всі боки, – У мене є велика сума у валюті, понад тиждень тому я знайшов згорток з грошима на міському звалищі. Я хочу віддати їх тобі, ти поміняєш трохи на гривні, даси мені, а решту забирай собі.
Оля недовірливо подивилася на чоловіка:
– Вибачте, але ви вчора ледь не померли від холоду, а сьогодні заявляєте, що у вас багато грошей, – посміхнулася дівчина.– Та й навіщо вам віддавати їх?
– Мені їх ніхто не поміняє. Вже пробував. Викликали поліцію. Ледве втік. Я боюся тримати їх при собі! – серйозно сказав старий. – Одного разу через гроші мене вже мало не позбавили життя. Хотів продати свою квартиру і купити дешевшу. А на решту грошей – жити. Але потрапив в лапи шахраїв, залишився без квартири й без грошей, прийшов до тями на звалищі за містом. Відтоді живу на вулиці. Якщо хтось дізнається, що у мене є долари, мене свої ж знищать!
І він, порившись у брудній підкладці старої куртки, подав дівчині згорток. Оля зазирнула у згорток – дійсно долари! Вона почувала себе як уві сні. Поклала гроші в сумку:
– Як вас звати? Де я можу вас знайти?– запитала вона старого.
– Андрієм Михайловичем! Я тут завжди зранку,– посміхнувся чоловік.
– Чекайте мене завтра, я принесу гроші і куплю вам новий одяг. А потім з’їжджу до матері, вона в лікарні, якщо ви не проти, візьму трохи грошей на лікування мами? – спитала Ольга.
– Це добра справа! – сказав чоловік – Я буду чекати тебе завтра.
Дівчина відразу ж подзвонила мамі, щоб готувалася до операції і сказала лікарям, що гроші на кардіостимулятор будуть завтра.
Наступного дня Ольга поміняла гроші, купила старому одяг. Але чоловік на вказаному місці не з’явився!
З важким серцем поїхала Оля до матері. Жінці відразу зробили операцію. Лікар сказав, що операція пройшла добре.
Оля помчала у місто і почала шукати безхатька, але старий на звичайному місці більше не з’являвся. Неподалік вона побачила двох інших безхатьків і підійшла.
– Здрастуйте! – звернулася Ольга, – я шукаю одного чоловіка. Його звуть Андрій Михайлович, він ходить трохи накульгуючи. Підкажіть, як його знайти?
– Чому не допомогти такій красуні? З тебе ковбаса і пляшка горілки!
Безхатьки привели її до недобудови. Зазирнули у широку трубу:
– Дивись: живий він чи ні…
Андрій Михайлович був живий, але у нього був жар. Швидка відмовилася везти брудного чоловіка в лікарню, тож довелося викликати іншу швидку з приватної клініки.
Наступного дня Андрій Михайлович прийшов до тями. Оля ледве впізнала його. Чоловік був чистим, поголеним і підстриженим. Дівчина побачила радість в його очах:
– Оленько! Дякую тобі! – посміхнувся чоловік. – Ти повернула мене з того світу!.
Запалення легень йому лікували майже два тижні. Ольга розуміла, що старому не можна повертатися на вулицю. Перерахувавши залишок коштів, вирішила придбати старому крихітну квартиру в передмісті. Тож коли Андрія Михайловича виписали, вона сказала йому, що зараз вони поїдуть до його нової квартири.
– Як це?- здивувався він.
– Ось так! – засміялася Ольга,– Завдяки вам мені вдалося врятувати маму, а я влаштувала вам дах над головою.
Як розповіла Ольга, вони стали з Андрієм Михайловичем добрити друзями й вона часто заходить до нього на чай і всіляко підтримує старого.
Ще більше життєвих історій читайте тут!