Цибуля-порей  може рости довше за ріпчасту на два-три місяці. Її листя залишається соковитим і м’ясистим аж до морозів, і навіть до листопада рослина не закінчує вегетацію. Збирають порей у міру потреби для їжі і заготівлі протягом жовтня. Якщо у порею обрізати корінці, а білу нижню частину (ніжку) помити, то довго він зберігатися не буде. Таку цибулю треба використовувати протягом одного-двох тижнів. Краще після миття її обсушити, розклавши на папері в один  шар, до повного висихання першої зов­нішньої луски. Тоді вона не буде гнити й убереже наступні шари від псування. Далі можна тримати стебло в холоді, загорнувши в чистий папір. Листя пожов­тіє, але біла ніжка збережеться.

Порей можна тривалий час зберігати свіжим. Для цього потрібно обтрусити ґрунт з викопаних рослин, підсушити їх, обрізати коріння на 1 см, а листя на третину довжини. Присипана вологим піском (листя має бути відкритим) цибу­ля зберігається в підвалі до семи місяців при температурі 0-+1 градус і вологості повітря 80-90%. Якщо буде тривала і тепла осінь, то порей з грудкою землі для дорощування можна прикопати в теплиці до грудня.  

Перед приходом стійких морозів потрібно перенести ПОрей у підвал і тримати в дерев’яних  ящиках, зверху присипавши до листя ґрунтом. Так цибуля не жовтіє,   а продовжує повільно рости і залишається свіжою до весни.