Усі премудрості зберігання домашнього вина.

У першу чергу слід сказати, який посуд не підходить для зберігання вина. Не можна використовувати тару, виготовлену із заліза, оцинкова­ної сталі, алюмінію, міді. При зберіганні в такому посуді вино може зіпсуватися або в ньому можуть утвори­тися небезпечні хімічні сполуки в результаті окислення металів під впливом компонентів вина. Металевий посуд може бути використа­ний тільки в тому випад­ку, якщо він виготов­лений зі спеціальної нержавіючої сталі для застосування в харчовій промисловості.

Найбільш надійний спосіб зберігання — в скляному посуді: в пляшках або великих бутлях. Навіть протягом тривалого часу вино в такому посуді збері­гає свої високі смакові якості, а у багатьох видів вони поліпшують­ся. Великий плюс скляного посуду ще й у тому, що він доступний. Адже для зберігання вина можна використо­вувати скляні пляшки з-під напоїв та води. Бутлі зі скла досить дорогі, але дешевші за інший посуд, до того ж можуть служити не один десяток років. Моло­де вино тим швидше дозріє, чим менший скляний бутель, в якому воно зберігається.

У великих бутлях процес дозрівання відбуваєть­ся повільніше, але напій довше в них зберігаєть­ся і повільніше старіє.

Тривалий час вино не втрачає своїх якостей у керамічному посуді. Класичним прикладом для перевезення і збері­гання вина вважається давньогрецька амфора. Але кращим керамічним посудом є той, у якого стінки покриті скляною глазур’ю, приміром глечик із добре притертою кришкою або пробкою.

Емальований посуд за своїми характерис­тиками не поступаєть­ся скляному, голо­вне, щоб шар емалі був без пошкоджень і вино не контактувало з металом.

Дуже популярною тарою є дубові барила. Але вони потребують ретельного догляду і досить дорогі, тому, щоб їх придбати, дове­деться сильно витра­титися. Відразу варто відмовитися від дубових бочок, в яких раніше збері­галися соління: огір­ки, капуста, томати тощо. У таких бочках завжди залишається присмак засолених раніше овочів, іноді цвілі.

Бочки, в яких планується трима­ти вино, необхідно попередньо вимочу­вати протягом декіль­кох тижнів, щоб клепка розбухла і тара не протіка­ла. Після цього бочку потрібно добре пропари­ти, заливши її окро­пом, потім промити водою з додаван­ням харчової соди, а коли просохне, обкурити сіркою для захисту від можли­вого розвитку цвілі та бактерій. Тільки після всієї виконаної роботи можна зали­вати вино.

Щоб вино довше зберігалося в будь-яком посуді, його потрібно тримати в приміщеннях без освітлен­ня, з рівномірним температурним режимом протя­гом усього року.