Я дуже люблю котів. У мене заставки на телефоні з котиками, капці у вигляді котячих лапок. Коли я приїжджаю в гості до батьків і друзів, які мають котики, я насамперед кидаюся до їхніх вихованців і не відпускаю їх весь час, поки перебуваю в гостях.
А ось мені самій із котиками не щастило. У студентські роки я жила у гуртожитку, там тварини суворо заборонені. А потім мені якось усі траплялися хлопці, які мали або алергію на тварин, або вони просто їх не любили.
Коли я почала зустрічатися з Сашком, він теж сказав, що не дуже любить кішок. Але любить собак. А я до собак абсолютно байдужа. Ми домовилися, що поки що нікого заводити не будемо.
Потім час минав, ми досить довго жили разом. Побралися. Узяли квартиру в кредит. І тепер уже нічого не заважало завести нам котика. Я почала все частіше розмовляти з Сашком на цю тему. Мені здавалося, що вже ось-ось і він погодиться.
– Уявляєш, як буде здорово! – Переконувала я його. – Будемо після роботи приходити додому, а він на нас чекає. Маленький, пухнастий і нявкає. Спати буде з нами, муркотіти.
– І шерсть скрізь розкидати, – відповів він мені в тон.
– У нас гарний пилосос, – не здавалася я. – А можна взагалі лисого кота завести!
Однак, незважаючи на всі аргументи, Саша був неприступний. Напередодні Нового року я вже конкретно попросила подарувати мені кошеня. Мій чоловік виконав це прохання. Тільки кошеня було плюшевим.
Я так засмутилася, що почала плакати. Три дні з ним не розмовляла. Сашко пообіцяв, що більше так не робитиме. І наступного разу подарує мені справжнє кошеня, якщо я про це попрошу. Я трохи заспокоїлася та вирішила вибрати зручний момент. Минуло кілька місяців, і перед моїм днем народження я знову повернулася до цієї розмови.
– Я думаю, що ти можеш не витрачатися мені на подарунок, – вкрадливо натякнула я. – Просто візьми маленьке безкоштовне чотирилапе диво. Про яке я так давно мрію.
Сашко якось хитро посміхнувся.
– Ти впевнена? – уточнив він. – Саме маленьке чотирилапе диво? Тобі його подарувати?
– Ага, – відповіла я. – Тільки обов’язково живе.
– Буде тобі диво, – усміхнувся Сашко. – Все, як ти сказала.
Мій чоловік сказав, що все зрозумів. Я з нетерпінням чекала на свято. Коли він у призначену дату прийшов з роботи, я була готова стрибати від нетерпіння. Навіть наперед замовила в інтернет-магазині миски, лежанку, іграшки.
Сашко зайшов у квартиру і простяг мені коробку, в якій сопів хтось живий та маленький. Однак усередині виявилося не кошеня, а маленьке чорне щеня…
– Ти ж не уточнювала, що це мало бути саме кошеня, – весело сказав коханий. – А щеня теж чотирилапий. І також диво. І не хвилюйся, ти його з часом теж полюбиш.
– Ти ж знав, що я хочу кошеня? – обурилася я.
– Цуценя нічим не гірше, – відповів Сашко. – Знаєш, скільки я його вибирав? З ним у сто разів веселіше, ніж із котом.
Я дуже засмутилася. Як можна було подарувати мені, на моє свято, собаку, коли Сашко чітко знає, що я люблю котів?! І, ні, щеня не замінило мені кошеня. Навпаки, він ніби дратував мене. Я розумію, що собака не винна, але нічого вдіяти не можу.
Дуже бісить його нав’язливість, постійне бажання пограти. Ще треба водити цуценя на прогулянки. А я, в принципі, не дуже люблю виходити з дому. Особливо, коли на вулиці сльота та бруд. Ще й мити його після цього щоразу! З котом би таких проблем не було.
По суті, Сашко вдав, що купив подарунок мені. А насправді він завів у нашому будинку тварину, яку хотів сам. А його догляд повісив на мене! Я досі ображена та обурена. Але, здається, знайшла вихід. Скоро у Сашка день народження. І я конкретно помщуся. Він теж отримає від мене в подарунок чотирилапе диво. Я чула що кіт з собакою іноді добре ладять. Сподіваємося, що це – наш варіант.
Ще у рубриці “Стосунки” читайте: Стосунки вільної жінки з одруженим чоловіком: причини та наслідки.
а також Одностатеві стосунки: психологія, фізіологія, чи можна це змінити