Зазвичай компост готують у високих купах або ящиках. Оскільки все це знаходиться над поверхнею ґрунту, то з приходом холодів така купа швидко промерзає, а процес утворення компосту припиняється і знову відновлюється лише з приходом весни, пише http://gospoda.com.ua
Причому пухкий чорнозем утворюється в нижніх шарах компостної купи, тому доводиться постійно перелопачувати досить значні обсяги важкої маси, що дуже трудомістко. Ось чому повне дозрівання компосту в купі триває три роки.
Я вирішив відмовитися від традиційної технології і перейти на траншейну.
Ранньою весною жертвую однією грядкою на городі: замість неї копаю траншею глибиною в два штика лопати. Верхній родючий шар переміщаю на картопляну ділянку, а нижній розподіляю між іншими грядками, при цьому менше висушується земля і пригнічуються бур’яни. Траншею заповнюю протягом усього літа бур’янами, харчовими відходами, додаю в кожен шар розмелені курячі та рибні кісточки, щотижня поливаю збродженим гноєм або настоєм трав.
Зверху траншею накриваю листям лопуха (щоб мухи не відкладали яйця), уздовж траншеї кладу кілька жердин або планок і накриваю шматком старого лінолеуму або руберойду. Процес пішов.
На допомогу звичайним дощовим черв’якам випускаю в траншею каліфорнійських. У траншеї волого, тепло, багато корму, черв’яки добре харчуються і швидко розмножуються.
З настанням холодів утеплюю компостну гряду соломою, тирсою, картоном, а зверху – снігом. Навіть у двадцятиградусні морози вона не промерзає, а черв’яки продовжують працювати.
До весни виходить прекрасний однорідний біогумус, на якому можна вирощувати огірки, кавуни і гарбузи, або використовувати його як відмінне добриво. Наступного року на траншеї висаджую цибулю, часник або капусту, на третій рік – помідори або перець, на четвертий – коренеплоди і т. д. Потім знову готую в ній компост.
Для осінніх рослинних залишків (старі стебла малини, бадилля томатів, картоплі, перцю, баклажанів) на місці, де росла цибуля або часник, викопую другу траншею. Укладаю в неї спочатку грубе, потім м’яке бадилля, додаю кілька лопат маси з першої траншеї, знову бадилля і втоптую грядку. Поливаю гнойовим або трав’яним настоєм, вкриваю руберойдом і соломою на зиму.
Навесні компост в траншеї вже наполовину готовий. У перший рік вирощую на цій грядці гарбузові. Після них сію на сидерат гірчицю, а томати тут розміщую не раніше ніж через чотири роки.
Переміщаючи грядки-траншеї по ділянці, збагачую малородючий ґрунт. А на родючому в цей час всі овочі дають високі врожаї.