Розміщувати кімнатні рослини в дитячій кімнаті потрібно, але дуже обережно.

Вони сприятливо впливають на психоемоційний стан дитини, знижують рівень шуму, акумулюють токси­ни, важкі метали, гази, пил і, найголовніше, мають фітонцидні властивості.

Фітонцидні рослини утво­рюють велику кількість біологічно активних речо­вин, які вбивають або пригнічують ріст і розвиток бактерій, мікроскопічних грибів, найпростіших та інших шкідливих мікроор­ганізмів. Доведено, що в приміщеннях із фітонцид­ними рослинами число патогенних мікроорганіз­мів у повітрі знижується на 50% і більше.

До фітонцидних рослин належать фікуси, каланхое запашне і перисте, цитрусові (лимони, апельсини, мандарини), лавр благородний, алое деревоподібне, аспідистра висока, хлорофітум чубатий, гібіскус китайський, мирт звичайний, плоскогілочник східний, кава аравійська.

Для сучасних  дітей з ослабленим імунітетом рослини в  кімнаті — життєва необ­хідність. Достатньо одного великого екземпляра чи двох-трьох менших. Але слід також пам’ятати, що дитина може не тільки спостерігати за рослиною, але й торкатися її, а можливо, й «куштувати». Тому для дитячої кімнати не підходять отруйні рослини: паслін (отруйні плоди), дифенбахія, аглаонема (дуже пеку­чий сік), кактуси (колюч­ки можуть поранити), алоказія великокоренева (її сік містить токсич­ні речовини — алкалої­ди і синильну кислоту), перець (пекучі плоди), олеандр (усі частини рослини дуже отруйні, а від запаху квітів можна знепритомніти), синаденіум, або молочар (молочний сік дуже токсичний, сильний шкірний подразник і канцероген, що викликає почервоніння і набряк шкіри, при попа­данні соку в очі можна осліпнути).

До списку рослин, які краще не трима­ти в дитячій, входить пеларгонія. Попри те, що вона має фітонцидні властиво­сті, пеларгонія є потужним алергеном.