Для приготування стандартної суміші беруть по 2 частини перегною, дернової землі і торфу та 1 частину піску. Перегній отримують із гною, що пролежав не менше 3-4 років і став пухким, розсипчастим, без неприємного запаху. Як дернову землю використовують верхній темний шар грунту з поля, луки, з саду або листяного лісу, попередньо прибравши зверху листя і дернину, пише https://www.gospoda.com.ua
Землю з клумб або з-під картоплі краще не брати, позаяк у ній можуть бути патогенні збудники кореневих гнилей та інших захворювань. Торф треба брати низинний, темного кольору, що добре розклався. За необхідності можна використовувати й верховий торф світло-рудого кольору з волокнистою структурою і залишками рослин, які слабо розклалися. До суміші, де він присутній, необхідно додавати вапно. Пісок краще брати річковий, досить крупний і чистий.
Майте на увазі, що таке співвідношення компонентів є приблизним. Якщо для суміші використовують піщаний або супіщаний ґрунт, то пісок можна не додавати, а якщо земля дуже важка, глиниста, кількість піску бажано збільшити. У чорноземному або добре окультуреному ґрунті кількість перегною або торфу можна зменшити.
Приготування. Ґрунтову суміш найзручніше готувати на рівному майданчику, встановивши грохот із дрібної сітки-рабиці. Можна використовувати для просіювання ґрунту дрібну панцирну сітку зі старих ліжок. Усі компоненти насипають купками біля грохота і по черзі просівають через сітку, приміром: по 10 лопат перегною, землі, торфу, 5 лопат піску і при дуже кислому торфі — 1 лопату вапна. Туди ж добре всипати по жмені суперфосфату і хлористого калію. Потім отриману суміш перемішують, 1-2 рази перевалюючи купу на інше місце, і насипають у тару для зберігання.
Зберігання. Суміш краще зберігати в поліетиленових мішках, бочках або ящиках у підвалах, щоб вона не пересихала. Позитивна температура для зберігання не є важливою, за відсутності підвалів суміш можна тримати і в приміщеннях, що промерзають, наприклад у сараях або на балконах. Але в цьому випадку перед використанням її потрібно добре прогріти.
Сергій Хроменко, агроном