Експерти порадили, як приготувати ідеальний компост

Правильно приготований компост допомагає покращувати структуру ґрунту, підвищує його родючість. Але як приготувати його правильно? Про це нам розповіли агротехніки.

Слово компост походить від латинського compositus – складовою. Тому важливо, щоб у компості були різні складові. Найбільш підхожі компоненти для компосту – органічні та натуральні речовини. Ніякої хімічної добавки в ньому бути не повинно! Навіть на­туральні компоненти, які пройшли термічну об­робку, не кращий варіант для компосту. Що ж підійде для ідеального компосту?

 

Ідеально підійдуть для компосту:

  • очистки сирих овочів та фруктів
  • зіпсована каша або суп
  • опале листя
  • тонкі гілочки
  • скошена трава
  • зірвані бур’яни (але без насіннєвих коробочок)
  • подрібнена солома
  • тирса
  • надземна частина кукурудзи та соняшнику
  • торф
  • яєчна шкаралупа,
  • спитий чай (можна з пакетиками, якщо вони паперові)
  • кавові відходи
  • подрібнені папір, картон,
  • натуральні тканини,
  • пір’я птахів.

Чого не можна додавати в компост

  • уражені за­хворюваннями рослини,
  • залишки синтетичних тканин та виробів.
  • свіжу шкірку цитрусових. Вміщені в них природні хімічні речовини можуть згубно впливати на ко­рисні мікроорганізми, її краще просушити, а потім ви­користовувати для компосту.

Потрібна правильна компостна яма

У такій ямі перший шар, який буде дренажним, необхідно споруджувати з подрібнених гілок та трісок. Інші закладайте на свій розсуд, але використовуйте більше органічних відходів. Врахуйте наступне.

  • Кожен шар не повинен перевищувати  50 см, між шарами обов’язково насипати прошарок  землі товщиною в 10 см.
  • Треба чергувати азотовмісні та вуглеводні відходи (гній та молода скошена трава містить азот), сухі та вологі.
  • Під великими деревами, які склад­но удобрити через потужні корені, можна зробити спеціально по парі маленьких компостних ям (глибиною та шириною по 50 см), щоб живильні речовини з компосту проникали глибше до коріння дерева.

Не забувайте часто перемішу­вати шари покладеного компосту. Так процес розкладання буде проходити швидше.

Дозрівання компосту можна прискорити

Дозріває компост у середньому 6 – 15 місяців. Швидкість дозрівання залежить від температури повітря. Якщо компост заклали восени, він готуватиметься довше – взимку теж йдуть процеси розкладання, але набагато повільніше.

А ще має значення вихідний матеріал, оскільки рослинні рештки розкладаються з різною швидкістю. Наприклад, бадилля гороху перетворюється на компост за  6 місяців, а картопляне – через 9 місяців.

Але процес можна прискорити та отримати готовий компост буквально за 2 – 3 місяці. Є 2 способи надати йому прискорення:

  • запустити в купу земляних черв’яків – вони набагато швидше, ніж мікроорганізми перероблять органіку на гумус;
  • поливати витяжкою готового компосту чи розчином мікробіологічних добрив – це свого роду закваска, у якій містяться бактерії, необхідні  для швидкого перегнивання органіки.

Ідеальний компост, має бути однорідним за структурою, розсипчастим, темно-коричневого кольору, із запахом лісової землі, вважають експерти.

Ще читайте Шість кращих варіантів мульчування озимого часнику: радять агрономи,

а також Експерти радять зараз садити плодові дерева