Олена Володимирівна у свої тридцять дев’ять років була незаміжньою. І чому так? На роботі всі колеги чоловічої статі або безнадійно одружені, або не являють для неї найменшого інтересу.
І Олена Володимирівна вирішила, що настав час спробувати знайомитися через Інтернет. Цей спосіб їй здавався сумнівним, але дуже хотілося заміж!
Ось і сиділа зараз Олена Володимирівна перед комп’ютером і набиралася рішучості перед входом на сайт знайомств. На сайті вона учора зареєструвалась, виставила фото і тепер чекала, коли принц на білому коні знайде свою принцесу і напише їй.
Раптом комп’ютер «квакнув» і повідомив, що Олена Володимирівна стала щасливою володаркою повідомлення. Вона відкрила його: “Ви дуже гарна”.
Прочитавши повідомлення Олена Володимирівна зашарілася і відразу призначила автора повідомлення прекрасним принцом і відстукала по клавіатурі відповідь.
П’ять хвилин поспілкувавшись ні про що, Олена Володимирівна вирішила з’ясувати, як виглядає принц. Але фото на сайті у того не було, тож Олені Володимирівні довелося задовольнятися описом. Але цей опис прийшовся їй до смаку!
За описом Олена Володимирівна зараз спілкувалася зі спортсменом, зріт 180 сантиметрів, брюнет (мабуть, з копицею смоляних кучерів) й зеленими очима. Можливо, у кучерях є срібні нитки, все-таки принцові вже сорок п’ять.
Але тут же, мов холодний душ, надійшло ще одне повідомлення. У ньому співрозмовник цікавився вже зовнішністю самої Олени Володимирівни.
А ось це вже було небезпечно! На сайті знайомств Олена Володимирівна поставила власну фотографію, але на тій старій фотографії Олені Володимирівні було дев’ятнадцять років. Але ж це вона!
Олена Володимирівна міркувала, що відповісти своєму принцу. Потім підсунула клавіатуру.
– Повинна бути в жінці якась загадка, – вирішила вона і стала трохи фантазувати. Зовсім трохи!
Зріст? Ну, хай буде метр сімдесят. І що, що в неї насправді метр шістдесят? Вона ж може надіти підбори!
Фігура? Напишемо «соковита, як персик»! Правда персик шістдесятого розміру… Хоча про розмір поки що можна і не писати.
Вік? 39… Ні, напише 35. Хіба це критично? Ні, тоді краще – 33!
Чим захоплюється? Кулінарією. Але напишемо – поезією і художньою гімнастикою.
Що Олена Володимирівна збирається робити увечері? Чесно – серіальчик подивиться – з сигаретою і бокалом сухого вина та спати ляже. Але напише, що йде до спортзалу, а потім читатиме Омара Хайяма…
О! Так її вже кличуть на побачення! Ну вона відмінить «спортзал»… “Я чекатиму вас з квітами на алеї”, – написав «високий темноволосий зеленоокий принц». Вона схопилася і помчала наводити красу…
До призначеного часу Олена Володимирівна при повному параді йшла до парку. Була на підборах, щоправда, навіть на них не дотягувала до позначеного зросту. Щоб зменшити розмір з 60 хоча б до 58 довелося одягнути корсет, тож дихала Олена Володимирівна через раз.
Ось і алея залишилося знайти свого принца. Олена Володимирівна шукала поглядом високого плечистого чоловіка зі смоляними кучерями та оберемком квітів, але крім непоказного лисого чоловічка з трьома гвоздичками нікого на алеї не бачила.
І тут її мозок пронизав страшний здогад! Олена Володимирівна повільно розвернулась через плече і примруживши ліве око почала розглядати чоловіка.
– Ігор? – Запитала Олена Володимирівна, всією душею бажаючи почути негативну відповідь.
– Т-так, а ви Олена?
Олена Володимирівна з ненавистю розглядала його. Брюнет? Але ж від шевелюри залишився легкий кучерявий пушок по краях великої лисини! Вік – 45? Та йому далеко за 50! А зріст? Де обіцяні 180 сантиметрів? Чоловік був одного зросту з Оленою Володимирівною, а вона навіть на підборах не дотягувала до метра сімдесяти!
Колір очей? За окулярами з товстелезними скельцями побачити було неможливо!
– І яким же це ви займаєтеся спортом? – не стримуючи єхидства, запитала Олена Володимирівна.
– Шахами! – випалив Ігор.
Олена Володимирівна закотила очі та голосно зітхнула.
– Ось не треба тільки так зітхати! Я теж очікував побачити тут німфу, а не ось це,- раптом розлютився Ігор.
– «Ось це», значить? – зло прошипіла Олена Володимирівна, після чого вихопила квіти з рук чоловіка і почала обходжувати цим скромним букетом Ігоря.
Кинувши залишки квітів у урну, що стоїть поруч, Олена Володимирівна повернулася і пішла на вихід з парку.
– От шахрай! Спортсмен він, брюнет він! Очі зелені, 180 сантиметрів зросту! І як таких брехунів тільки земля носить! – бурчала вона собі під ніс.
Життєву історію записала Господа, більше історій читайте тут https://www.gospoda.com.ua/zhitt%d1%94vi-istori%d1%97/