Вечір уже опускався на місто, але цій парочці взагалі було не важливо котра вже година.
Вони сиділи на березі ставу, тримаючись за руки, потім так само гуляли парком і розмовляли про все на світі. Молодик був худорлявим, з витонченими рисами обличчя, а ще – інтелектуалом, що так подобалося його супутниці.
Вона мала густе, русяве волосся до плечей. А кирпатий маленький носик додавав їй особливої чарівності.
Дівчина йшла, слухала емоційні промови юнака і іноді мружилася від задоволення.
При цьому вона не забувала задавати траєкторію руху, акуратно обводячи кавалера навколо калюж, у які він, повністю захоплений своєю промовою, обов’язково зайшов би обома ногами.
Нині кавалер, студент філологічного факультету, читав своїй дамі вірші. Декламував він чудово, вкладаючи душу у кожен рядок. Дівчина із задоволенням слухала.
Але навіть такий розслаблений стан не відбив у неї бажання відстежувати ситуацію навколо, все ж таки вечірній парк – місце дуже своєрідне щодо емоцій. Тут з однаковою вірогідністю можна було відпочити душею і отримати удар по потилиці.
Пару підозрілих типів, що вислизнули з темних кущів, першою помітила саме дівчина, що було й не дивно, тому що її кавалер, примруживши від задоволення очі, читав по пам’яті щось гостро-ліричне, так що навряд чи він взагалі помітив, що на доріжці вони з панночкою вже не самі.
Дівчина акуратно звільнила свою руку з пальців партнера, від чого він здригнувся і навіть збився зі слова, але дівчина ніжно погладила його по руці, щось тихо муркнула на вушко і пішла поряд зі своїм кавалером, професійно розминаючи зап’ястки.
Була слабка надія на те, що з нудьгуючими гопниками вдасться розійтися миром, але чим ближче до них підходили розхристані постаті, тим більш примарною вона ставала.
Було очевидно, що зустрівши дівчину з “ботаніком”, як гопники охарактеризували хлопця, вони мали намір розважитись і навіть поживитися.
Тільки плани дівчини не входило ні розважати, ні збагачувати сумнівних суб’єктів. Тож вона трохи відстала від кавалера, так щоб гопники наздогнали першою саме її.
Кавалер йшов уперед, продовжуючи голосно і захоплено читати поезію. Руки в нього тепер були вільні, римовані рядки супроводжувала бурхлива жестикуляція.
А в цей час до сумочки дівчини, яка трохи відстала, потяглася лапа хулігана. Тягнулася-тягнулася, аж поки дівочі пальчики перетворилися ніби на сталеві прути, боляче вчепившись і заламавши кисть в протиприродному напрямку.
Зловмисник спробував відібрати у тендітної на вигляд дівчини постраждалу кінцівку, але різкий біль у кисті змусив його упасти на коліна, а дівча влучним ударом ноги в обличчя, уклало його долілиць на тротуарну плиту.
Другий хуліган розмахнувшись хотів вцілити дівчину кулаком, але тут же отримав чутливий удар в пах, після чого повітря з його грудей почало вириватися з тихим свистом, а перед очима застрибали зірочки.
Жертва удару по чоловічому самолюбству почав опускатися на коліна і отримавши контрольний удар ліктем у потилицю, приліг поруч із другом.
Сутичка тривала менше хвилини, а студентка факультету фізичного виховання університету і чемпіонка міста з карате навіть не спітніла. Дівчина поправила сукню, пасмо волосся, і поспішила до свого кавалера, який стояв за десять кроків попереду і якраз закінчував читати той ліричний вірш. Дівчина підійшла і взяла юнака під руку. Той акуратно взяв її долоню, ніжно провів по ній великим пальцем і акуратно торкнувся губами, змусивши дівчину почервоніти.
І тільки тепер він побачив двох чоловіків, що «прилягли» обабіч доріжки.
- Що це з ними?
- Мабуть п’яні. Я звернула увагу, як вони вишли з отого бару.
- Овва! А я так захопився, що навіть не помітив їх! То тобі сподобався вірш?
- Дуже!
– А ти не замерзла? – раптом суворо запитав кавалер і, незважаючи на слабкий протест дівчини, загорнув її у свій піджак. – Не сперечайся! Я мушу дбати про тебе!
І вони пішли парком далі. Він стискав її долоню ніжно, щоб не завдати випадково болю, а вона куталася в його піджак і мліла від щастя. Він у неї такий добрий, такий дбайливий, їй так із ним пощастило.
Більше реальних життєвих історій читайте тут https://www.gospoda.com.ua/zhitt%d1%94vi-istori%d1%97/