Целюлозні та торф’яні горщики та касети. Це, як правило, щільні ємності, але їх вистачає на 3-4 тижні інтенсивного вирощування. Якщо ми поливаємо нашу розсаду через день, то до кінця місяця ці горщики починають розмокати, а до кінця вегетаційного періоду стає досить проблематично перенести нашу розсаду у відкритий ґрунт.
Ємність із джуту. Вона довговічна, але дорожча. При цьому коренева система буде дихати по всій поверхні. Тому, якщо є необхідність наростити швидше і якісніше кореневу систему, придивіться до джутових ємностей.
Лотки (касети) з пластику. Це найпоширеніший варіант. Касети для розсади можуть бути виготовлені з полістиролу або полівінілхлориду. Останні містять отруйні речовини (зокрема хлор). Тому краще купувати розсадні касети з полістиролу.
Дерев’яні або пластикові ящики. Доглядати розсаду в ящиках зручно. У разі потреби ящики можна швидко перенести в інше місце або повернути потрібною стороною до сонця.
Але пам’ятайте, що розсадні ящики є “тимчасовим будинком” для рослин. На певному етапі їх потрібно буде проріджувати та пікірувати в окремі горщики. Тому ящики для розсади зовсім не годяться для культур зі стрижневою кореневою системою, які погано переносять пересадку (перець, баклажан).
Саморобні ємності. Практичні та довговічні ємності для розсади виходять із одноразових пластикових стаканчиків. Найоптимальнішими вважаються стаканчики об’ємом 100 мл (в них висівають насіння і вирощують сіянці до пікірування) і 500 мл (в них пікірують рослини у фазі 2-4 справжніх листочків). Замість пластикових стаканчиків можна використовувати обрізані упаковки від соку, молока, баночки від йогурту або сметани. Відмінні ємності для розсади виходять із картонних рулончиків від туалетного паперу. Також згодяться газети, яєчна шкаралупа, пластикові пляшки.
Ще більше матеріалів за темою сад-город на сайті https://www.gospoda.com.ua