Реальна життєва історія. Нове життя – почнемо з понеділка….

Катя з явним невдоволенням розглядала себе у дзеркалі. Огидні складки на боках ще й трохи випирає живіт. Щоки, які в дзеркало скоро поміститись не зможуть. І не дивно, що її колега Женя Остапенко увесь день упадав за тією кривлякою – Настею Петровою! А потім ще й провів її додому. Петрова вища за неї та й худіша кілограмів на десять.

Сумно, але не варто розкисати, треба змінювати своє життя на краще!.

Відійшовши від дзеркала, Катя взяла аркуш і почала складати  графік нового життя. Підйом о шостій ранку. Клята Петрова! Ні, підйом о п’ятій ранку!

Відразу пробіжка, спочатку легка, кілометра на три, а потім, коли тіло звикне, можна буде збільшити дистанцію до п’яти кілометрів.

Після пробіжки – контрастний душ, догляд за обличчям. Сніданок –  не кава з бутербродом, а корисна вівсяна каша із фруктами, може ще салат.

На обід – знову корисний салат, який вона візьме з собою на роботу, щоб не обідати у вареничній. Усіх здивує її залізна воля! Петрова з глузду з’їде, коли через місяць Остапенко проводжатиме з роботи її – Катю.

Щодня в обов’язковому порядку заняття з гантелями, вона вже їх купила, тривала прогулянка, під час якої Катя слухатиме аудіокниги класиків світової літератури. Треба ж готуватися до змістовних розмов із Женькою. Він он який розумний!

Після прогулянки ще щось дієтичне. Спати лягати Катя буде о десятій вечора, щоб висипатися, відчувати себе бадьорою та свіжою до п’ятої ранку. І ніяких поблажок собі, навіть у вихідні! Та Петрова, як побачить її за місяць, просто звільниться з роботи!

Задоволена собою, Катя відклала аркуш і потяглася, потім озирнулася на всі боки і побачила на столі пакетик з цукерками «Кара-Кум». Чому він потрапив їй на очі у такий непідходящий момент?

Вона намагалася не дивитися на цукерки. В душі точилася боротьба. З одного боку –  вона збиралася розпочати нове життя, але ж цукерки вже лежать на столі, не викидати ж їх.

Катя насупилась, потім згадала, що від цього в неї будуть зморшки, а Женька Остапенко їх помітить. Розгладила долонями лоба. І тут на Катю зійшло осяяння!

– Сьогодні ж четвер, а хто у четвер починає нове життя? Ні туди, ні сюди! Нове життя ж завжди починають з понеділка! – вголос міркувала Катя, підбираючись до цукерок.

Коли рішення було ухвалено, Каті одразу полегшало. На плиті стояв чайник, а вона уплітала цукерки і ліниво міркувала про те, що треба перед новим життям насолодитися старим!

Тому наступного дня Катя не зважала на милування Остапенка з Петровою. Хай почекають до понеділка. Під час обіду об’їлася пончиками. Бо з понеділка починалося нове життя, у якому пончикам місця вже не буде.

Увечері зайшла в кафе і від душі наїлася десертів, намагаючись перейнятися моментом. Вона ж тут востаннє, з понеділка шлях у подібні заклади їй закритий!

Щоб прощання зі старим життям було не таким гірким, Катя вирішила взяти додому маленький тортик  на вечір, а в магазині по дорозі –  пляшку вина, прощатись так прощатись!

Катя підійшла до питання прощання дуже відповідально, тому годині до десятої вечора вже не могла рухатися, з’їдене притискало її до дивана. А раз так, то Катя вирішила подивитись ще пару серій серіалу, заснувши тільки під ранок.

Вихідні теж пройшли у бурхливих проводах старого життя. Катя не відмовляла собі ні в чому.

Нове життя почалося рано. Будильник, який Катя мужньо завела на п’ять ранку, старанно розбудив свою господиню.

Сяк-так сфокусувавши погляд на годиннику, Катя вимучено простогнала і вольовим зусиллям скинула себе з ліжка. Що там далі за планом, пробіжка?

Позіхаючи, Катя побрела до вікна, за яким усе ще клубочилися зимові сутінки. Накрапував  зовсім не зимовий дощик, і бажання виходити на пробіжку забилося ще глибше в сонний Катин організм.

Поки Катя дивилася у вікно, шукаючи мотивацію для пробіжки, очі самі собою заплющились, і Катя почала засинати як  кінь у стійлі –  стоячи.

Ледь не впавши, Катя подивилася на годинник. П’ять годин і десять хвилин. Вона може ще цілих дві години поспати, поніжитися в теплому ліжечку з такою затишною ковдрою та м’якою подушечкою.

А потім  трапилось те, чому не було пояснення. Як вона знову опинилася під ковдрою, Катя не пам’ятала. Проснулась, як і завжди о сьомій. І не могла зрозуміти, як це сталось. Може начарувала Петрова? Та ні, вона ж не знала, про її плани щодо Остапчука…

Значить вона обрала невдалий понеділок для початку нового життя. Може місяць не у тій фазі… Почне, мабуть, із наступного понеділка.

– Ще й ковбаса в холодильнику залишилася, не пропадати ж добру, – позіхнула Катя і попленталася на кухню готувати каву з бутербродами.

Реальну життєву історію знайшлаhttps://www.gospoda.com.ua на просторах інтернету! Ще більше історій читайте  тут https://www.gospoda.com.ua/zhitt%d1%94vi-istori%d1%97/